ДЕРЗНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., уроч. Однокр. до дерза́ти. Взялися завзяті, дерзнули, І успіх — у всіх на виду. По всій Україні почули: — Тернопільці — в першім ряду! (С. Ол., Вибр., 1959, 222); [Саричев:] Російські океанографи дерзнули провірити «непогрішимі істини» (Довж., Зач. Десна, 1957, 408).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 252.