Про УКРЛІТ.ORG

деренчало

ДЕРЕНЧА́ЛО, а, с., розм. Іграшка з рухомим пристроєм (механізмом), обертання якого супроводиться деренчанням. Василько ще не вмів читати і випросив газету для нового змія, якого він надумав тепер зробити з двома деренчалами (Панч, Гарні хлопці, 1959, 85).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 247.

вгору