ДЕРЕ́ВНЯ, і, ж., заст., тільки одн. Зрізані дерева, ліс для будівництва; колоди. — Недавно оце прислав [Хоцінський] мені деревні на повітку та на опал три хури хмизу (Н.-Лев., І, 1956, 125); На вулиці, попід хатами, валялася деревня, діди сиділи на ній, схиливши голови (Коцюб., І, 1955, 309).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 246.