ДЕНЬ, дня, ч.
1. Частина доби від сходу до заходу сонця, від ранку до вечора. День промчався над землею, — хороший, ясний, літній день пробіг, як тінь, над нею (Мирний, І, 1954, 330); Люблю блискучий день, коли земля цвіте, Пташиний хор співає І славить у піснях тих сонце золоте (Рильський, І, 1960, 95); * У порівн. Була веселенька, як день у маї місяці (Кв.-Осн., II, 1956, 314); // Про денне світло. День погас, І все почило (Шевч., II, 1953, 242); [Любов:] Я стояла, аж поки став біліти день (Л. Укр., II, 1951, 49).
[Бі́лий] день надво́рі; Надво́рі вже день — зовсім видно, розвиднилось. Коли підведеться вона, аж надворі вже день (Н.-Лев., II, 1956, 245); До́брий день!; День до́брий! — вітання при зустрічі, у листуванні. — Добрий день, Когуте, ти співуча птице! А Когутик каже: «Добрий день, Лисице!» (Фр., XIII, 1954, 259); Я підпускаю її до своїх дверей і лиш тоді голосно кажу: —День добрий, панні Анелі! (Коцюб., II, 1955, 252); За дня́ — удень. Осінній вітер шумів і свистів по вузьких вуличках Борислава і розмітував мокру глину, свіжо за дня видобуту з ям (Фр., І, 1955, 76); — Ще за дня ми з братом.. розбили макітру з тістом (Тют., Вир, 1964, 18); Світлови́й день — час від сходу до заходу сонця. За світловий день кожен з них [комбайнерів] викопує буряки з 5-6 гектарів (Рад. Укр., 29.IX 1960, 2); Се́ред [бі́лого] дня — удень. Сльози дівочі І серед дня лихо роблять. А що ж серед ночі? (Шевч., І, 1951, 162); Ми [в’язні] — четверо — почали готувати цей зухвалий напад на тюремне начальство серед білого дня, на очах цілої камери (Збан., Єдина, 1959, 263); Я́сно як [бо́жий] день— зовсім ясно, очевидно. — Що вдарити треба неодмінно першими — це Боженкові.. було ясно як день, бо ж атакуючий завжди має перевагу (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 341).
◊ Аби день до вечора — абияк, без інтересу. Сестра ж Євгенія.. сяк-так працює телятницею, аби день до вечора (Рад. Укр., 22.IX 1962 , 2); День і ніч; Дня́ми й ноча́ми — протягом усієї доби, вдень і вночі; безперервно. Поток тут дуже славний, він шумить у мене під вікном день і ніч, наче велика ріка (Л. Укр., V, 1956, 147); Міркувала щось баба. Днями й ночами, потай, сама (Коцюб., II, 1955, 273).
2. Час, який дорівнює 24 годинам; доба. Дні минають, Минають місяці, — село Навік замовкло, оніміло І кропивою поросло (Шевч., II, 1953, 151); Утворення виборчих дільниць провадиться не пізніше як за 45 днів до виборів (Полож. про вибори.., 1946, 6).
∆ Робо́чий день — певна кількість часу в межах доби, встановлена для роботи на підприємстві, в установі і т. ін. В нашій країні буде найкоротший в світі робочий день і найкоротший тиждень (Ком. Укр., 1, 1951, 3).
◊ Вчора́шній день — минуле. В цеху є люди, які вважають сьогоднішню перемогу вчорашнім днем (Автом., В. Кошик, 1954, 12); День-два; День-дру́гий — кілька днів. Переїздом спинюсь на день-два у Львові (Коцюб., III, 1956, 315); Лікар звелів перележати в ліжку який день-другий (Мирний, V, 1955, 404); День за днем — один день за одним, тривалий час. День за днем тяг злиденне життя, проїдаючи останнє своє добро (Мирний, II, 1954, 261); Минав день за днем гарячкової ожиданки (Фр., V, 1951, 342); День по дню — з кожним днем. Та вже й тепер вона [Україна], як всі добре знаємо, міняється помітно — і то, сказати б, не тільки місяць по місяцю, а й день по дню (Тич., II, 1957, 490); День у день; День при дні — щоденно, безперервно. Цілий тиждень, день у день, ніч у ніч, не переставала мати плакати (Мирний, ІІІ, 1954, 68); Сидимо було день при дні у дівочій та робимо (Вовчок, І, 1955, 102); За́втрашній день див. за́втрашній; 3 дня на день: а) з одного дня на інший. Коген, здається, роздобув уже гроші, хоч відтягає з дня на день з своїм приїздом (Коцюб., III, 1956, 194); б) в один із найближчих днів, у найближчий час. З дня на день ждали в село землемірів (Головко, II, 1957, 183); На днях; [Цими] дня́ми — у найближчий з майбутніх або з недавно минулих днів; незабаром або нещодавно. На днях думаю запрягтися у переписку (Мирний, V, 1955, 358); «Вісник» дістав цими днями, дуже Вам дякую (Коцюб., III, 1956, 278); Ліспромгосп контору у Вижниці зорганізував, план одержав на вивіз лісу, днями й платформи під нього подавати почнуть (Мур., Бук. повість, 1959, 136); Чо́рний день див. чо́рний.
3. Календарна дата, встановлена для чого-небудь. До лікарні не впустили. День відвідування — завтра (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 25); // Календарна дата, присвячена якій-небудь події; свято. Мир! З якою радістю повторювали це священне слово люди в перший День перемоги (Наука.., 5, 1960, 6); День народження Платона Кречета. Урочисто прибраний стіл чекає на гостей (Корн., І, 1955, 85); Міжнародний жіночий день 8 березня жінки — наукові працівники академії відзначили новими дослідженнями (Наука.., 3, 1960, 2).
∆ День відкри́тих двере́й — дата, встановлена для вільного доступу в учбовий заклад, на виробництво і т. ін., перев. для бажаючих поступити вчитись, на роботу.
4. тільки мн., чого, які. Час, період у житті людини, народу. Ой річечко, голубонько! Як хвилечки твої — Пробігли дні щасливії І радощі мої… (Гл., Вибр., 1957, 232); Минуть, Уже потроху і минають дні беззаконія і зла (Шевч., II, 1953, 326); Вони [візники] на фоні днів нових Як щось забуте й архаїчне (Сос., І, 1957, 467); // чиї. Життя. Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом (Коцюб., II, 1955, 226); Невтішна мати до кінця своїх днів питатиметься в подорожніх: «А чи не бачили, чи не чули?» (Довж., І, 1958, 356).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 243.