ДЕВ’ЯТИ́НИ, ти́н, мн., заст. Поминки, вшанування пам’яті небіжчика на 9-й день по його смерті. Справляли Наум і Настя вп’ять [знов] і третини, і дев’ятини,.. як треба по-християнськи… (Кв.-Осн., II, 1956, 98); Справивши дев’ятини, він прибрався.. й поїхав в Чайки (Н.-Лев., III, 1956, 29).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 229.