ДВІРНИ́ЦЬКА, кої, ж., рідко. Приміщення двірника. Двірник вийшов з двірницької.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 219.