ДВОСТУ́ЛКОВИЙ, а, е. З двома стулками. Двостулкові вікна і двері пофарбовані білилами (Архіт. і буд., 2, 1955, 15); Плід [сочевиці] — біб одногніздий, двостулковий, близький до ромбічної або овальної форми (Зерн. боб. культ., 1956, 54); Зустрічається вона [риба гірчак] тільки там, де водяться двостулкові молюски (Веч. Київ, 1. IV 1957, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 226.