ДВОСКЛА́ДНИЙ, а, е. Складений з двох частин.

∆ Двоскла́дне ре́чення — речення, у складі якого є два головних члени — підмет і присудок; двочленне речення.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 226.