ДВОРЯ́ДНИЙ, а, е. У два ряди. Дерева в паркових дворядних алеях треба садити рівними рядами (Озелен. колг. села, 1955, 63).

∆ Дворя́дна гармо́нія — гармонія, що має два ряди клавішів. Хтось, свиснувши, розтягнув на коліні дворядну гармонію (Горький, Діло Артам., перекл. за ред. Варкентін, 1950, 18).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 225.