Про УКРЛІТ.ORG

двоопуклий

ДВООПУ́КЛИЙ, а, е, фіз. Випуклий з двох боків. Кришталикце своєрідна двоопукла лінза, яка фокусує промені світла і здатна змінювати свою оптичну силу (Наука.., 4, 1966, 26).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 223.

вгору