ДАЯ́ННЯ, я, с., уроч., заст. Пожертва. Чигиринці вешталися біля кобзарів під горою.., клали до кошика кобзаря своє щире даяння, яке хто міг (Ле, Хмельницький, І, 1957, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 215.