ДАТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. датува́ти. Більшість фольклористів не вели точного датування і паспортизації своїх записів (Нар. тв. та етн., 2, 1961, 45).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 214.