ДАРМОЇ́ДСТВУЮЧИЙ, а, е, зневажл. Який живе на чужий кошт, чужою працею як нероба. Бюрократія цивільна і військова виявилась такою ж дармоїдствуючою і продажною, як і в часи кріпосного права (Ленін, 8, 1949, 35.)

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 212.