ДАРМОЇ́ДИСЬКО, а, ч., ж. і с. Збільш. до дармої́д. — Чи то я на те.. собі од рота хліб одривала, щоб мені якесь дармоїдисько в хаті росло? (Л. Укр., III, 1952, 635).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 212.