ДА́КТИЛЬ, я, поет. Трискладова стопа з наголосом на першому складі у віршованій мові, наприклад: Мі́сць с-не́-снь-кй /про́-мнь т-хе́-с-нькй — /ки́-нв н-/на́с. Він [П. Грабовський] вживає різні віршові розміри: ямб, хорей, дактиль, амфібрахій та ін. (Укр. літ., 9, 1957, 177).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 206.