ДАК, спол., діал. Так. Все теє [панство] гуляще, дак таке випещене! (Вовчок, І, 1955, 107); — Вона ж, хвойда, як іде вулицею, дак на ній шкура говорить (Ковінька, Кутя.., 1960, 58).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 206.