ДАВУЧКИ́Й, а́, е́, розм., рідко. Те саме, що давки́й. Давучкий клубок підкотився до горла (Донч., III, 1956, 129).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 206.