ДАВКОТНЯ́, і́, ж., розм. Те саме, що да́вка. Двір прокидається — радість, гомін, давкотня (Вас., II, 1959, 124).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 205.