ГІРНИ́Й, а́, е́, рідко. Те саме, що гірськи́й. Усе порожевіло: кременисті шпилі,.. далекії темнії гаї на верховинах гірних (Вовчок, І, 1955, 321); Глянь праворуч: схили гірні вкриті тучами отар (Бажан, II, 1947, 166).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 75.