ГІПОТРО́ФІК, а, ч., розм. Хворий на гіпотрофію. Поліпшилася профілактична робота серед дітей, хворих на гіпотрофію і рахіт, почав провадитися систематичний нагляд за недоношеними гіпотрофіками (Матеріали охор. здоров’я.., 1957, 137).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 73.