ГІПЕРТОНІ́Я, ї, ж.

1. Підвищення кров’яного тиску, здебільшого в артеріях, що настає внаслідок деяких захворювань. Порушення кров’яного тиску полягають або в його підвищенні (гіпертонія), або зниженні (гіпотонія) (Курс патології, 1956, 225).

2. розм,. Те саме, що Гіпертоні́чна хворо́ба (див. гіпертоні́чний). [Надія:] В житті і так багато всяких неприємностей. Нащо про них згадувати?.. Це дуже шкодить здоров’ю і породжує гіпертонію… (Корн., ІI, 1955, 286).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 72.