ГІПЕРТО́НІК, а, ч., розм. Хворий на гіпертонію. Мало радості у тому, Що літа вершину вершать, Не бажав би стать нікому Гіпертоніком — по-перше (Ус., Листя.., 1956, 172).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 72.