ГІМНАЗІА́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до гімна́зія. Та незабаром він [І. Франко] знов займає перше місце і вже не кидає його за весь гімназіальний курс (Коцюб., III, 1956, 28); Він.. вийшов, коли вже зовсім звечоріло, на кепсько освітлений гімназіальний двір, з усіх боків обведений високим кам’яним муром (Дмит., Наречена, 1959, 88).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 71.