ГІМНАЗИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до гімнази́ст і гімна́зія. — Нехай потім колись розкажу вам, — обізвалась пошептом Уляся гімназичним школярським тоном (Н.-Лев., IV, 1956, 342); Моє захоплення акторським мистецтвом знайшло вияв у вдалому копіюванні недоліків гімназичного начальства й учителів, в шаржуванні їх комічних рис перед учнями (З глибин душі, 1959, 6).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 70.