ГІ́ЛОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до гі́лка. Десь в саду пиляє пилка, пролетіла тихо бджілка, вітер гілоньку хитає (Тич., II, 1957, 229).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 69.