ГУ́ТА¹, и, ж., заст. Склоплавильний завод. В маєтках старшини, монастирів і багатих козаків будувалися гути і рудні. На гутах виготовляли віконне скло і скляні вироби (Іст. УРСР, І, 1953, 285); [Ярослав:] Дізнавсь про ту силу мою один пан з Косова, забрав мене на гуту за склодува (Мокр., П’єси, 1959, 109).

ГУ́ТА², и, ж. Цінна речовина у вигляді затверділого соку, що міститься в корінні деяких рослин і з якої виготовляють гутаперчу. Невеличкі . кущики бруслини бородавчастої мають промислове значення. В корінні цієї рослини міститься до 15 процентів дуже цінної речовини — гути, з якої виготовляють гутаперчу (Наука.., 9, 1961, 45).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 200.