ГУСТІ́ТИ, і́є, недок. Ставати, робитися густим (у 1-З знач.). Між гіллястими липами густіє темінь (Стельмах. І, 1962, 125).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 199.