ГУ́ЛЬДЕН, а, ч.

1. Грошова одиниця Нідерландів. Він, без єдиного франка чи гульдена, мусив заробляти шматок хліба, тягаючи на спині вантажі в амстердамськім порту (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 73).

2. Золота, пізніше срібна монета в ряді країн Центральної Європи (Німеччині, Австро-Угорщині та ін.) в XV-XIX ст. Це оповідання [«Захар Беркут»] не тільки принесло мені визначену премію 100 гульденів, але й запрошення від Омеляна Партицького, що влаштував конкурс (Фр., І, 1955, 37).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 192.