ГУ́ЛИЙ, а, е, діал. Безрогий. Запрігши гулих, він ну переліг орати! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 60).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 190.