ГУ́ЗКА, и, ж.

1. Хвостова частина тулуба птаха; зад.

2. Тупий кінець яйця, огірка. На столі поналивано горілкою, понакришувано хліба, ..валялися недоїдені гузки з огірків (Мирний, II, 1954, 296).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 190.