ГУБРІ́Й, я́, ч., розм. Те саме, що губа́нь. — Бачив? — сказав Степан до Василя. — Наш губрій підчепив дочку самого Дорошенка, самого головного інженера металургійного заводу (Загреб., Спека, 1961, 72).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 188.