ГРІ́ЛКА, и, ж. Прилад для штучного зігрівання кого-, чого-небудь. Для глибокого і тривалого прогрівання тканин та органів застосовується грілка, яка викликає розширення судин (Заг. догляд за хворими, 1957, 147).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 170.