ГРУДНИ́ЦЯ, і, ж. 1. розм., рідко. Те саме, що гру́ди

1. Робусинський і собі ліг недалечко, виставив грудницю, щоб провіяло (Свидн., Люборацькі, 1955, 208).

2. мед. Запалення грудних залоз; мастит.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 180.