ГРОШОЛЮ́Б, а, ч. Той, хто прагне до наживи і над усе любить гроші. Учні знали, що піп їх п’яниця, Грошолюб і розпусник лихий (Мас., Сорок.., 1957, 333).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 177.