ГРОШЕНЯ́ТА, ня́т, мн., розм. Те саме, що гро́ші. То сяк, то так Придбав сірома грошенят, Одежу справив, жупанину (Шевч., II, 1953, 50); Удовицю я любив, Подарунки їй носив. Носив сало, носив свічки,.. Носив таки й грошенята За чортові бровенята (Пісні та романси.., II, 1956, 179).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 177.