ГРОТЕ́СКНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до гроте́скний. В окремих епізодах [п’єси «Бурлака» І. К. Карпенка-Карого] тут уже виблискують фарби, характерні для сатиричної комедії, — деяка гротескність, свідоме перебільшення (Іст. укр. літ., І, 1954, 451).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 177.