ГРОМА́ДСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до грома́да1 1, 3. Піднявся шум та гам, яким звичайно кінчаються усі громадські збори (Н.-Лев., III, 1956, 10).
2. Який виникає, відбувається в суспільстві або стосується суспільства, зв’язаний з ним; суспільний. Уперед до завзятого бою За громадські та власні права (Граб., І, 1959, 394); Були в них якісь спільні громадські справи на селищі (Шовк., Інженери, 1956, 67); Громадський обов’язок; Громадські інтереси; Громадський порядок.
Грома́дська ду́мка див. ду́мка.
3. Належний усій громаді, усьому суспільству; колективний. Нехай уже, як господар умре і хата його піде на громадську власність, тоді нехай уже йдуть і цінують все (Л. Укр., V, 1956, 99); Значних успіхів досягли трудівники соціалістичних ланів у розвитку громадського тваринництва (Колг. Укр., 11, 1958, 2); // Признач. для загального користування. Він навіть анекдоти якісь почав оповідати, щось таке, лиш йому самому зрозуміле: про писареву кобилу та громадський вигін (Хотк., І, 1966, 126); Для нормальної роботи машин у дві зміни треба організувати громадське харчування людей в полі (Рад. Укр., 7. VII 1956,1); // В якому бере участь весь колектив. Радянські господарства, комуни, громадський обробіток землі та інші види товариського землекористування є найкращі засоби для досягнення соціалізму в землеробстві (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 35).
4. Який добровільно обслуговує різні сторони життя колективу. Всесоюзна Ленінська Комуністична Спілка Молоді — самодіяльна громадська організація молоді, активний помічник і резерв партії (Статут КПРС, 1961, 26); Останнім часом партійні комітети почали створювати громадські комісії по впровадженню нової техніки, по якості продукції тощо (Рад. Укр., 5.1 1962, 2); Громадський контроль; Громадський інспектор; Громадське доручення.
5. рідко. Який любить товариство, компанію; товариський, компанійський. Усі його в нас любили; балакливий був чоловік, веселий, громадський (Вовчок, VI, 1956, 217).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 174.