Про УКРЛІТ.ORG

гранувальник

ГРАНУВА́ЛЬНИК, а, ч. Фахівець з гранування. Дружинник повертає квиток спантеличеній Марії.Приємно познайомитись: теж аматор драмгуртка.. Гранувальник кришталю, між іншим (Вол., Місячне срібло, 1961, 46).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 158.

вгору