ГРАДА́ЦІЯ, ї, ж. Поступовість переходу від одного до іншого; послідовний перехід від нижчого ступеня до вищого і навпаки. Кожна олійна культура відповідно до стандарту має певні градації засміченості (Екстр. метод. доб. олії.., 1958, 13); // Нанизування виразів з усе більш підсилюючими значеннями. Важливо, щоб той чи інший художній засіб, — у даному разі — перелік, нагнітання, свого роду градація, — виправдував себе (Рад. літ-во, 1, 1962, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 153.