ГРАВІРУВА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. гравірува́ти. Знаменним є саме звернення Шевченка до гравірування, до виготовлення офортів, з яких друкувалися відбитки — естампи (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 140).

2. Те, що є результатом цієї дії.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 152.