ГРА́БЛИКИ, ів, мн. Зменш.-пестл. до граблі́. Ліна, підпушуючи кущик дитячими грабликами, посміхнулась (Гончар, Тронка, 1963, 168).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 151.