Про УКРЛІТ.ORG

готувати

ГОТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. перех. Робити придатним, готовим для використання. Пізно світилось проти п’ятниці світло, як в великодну ніч. Люди мовчки готували сокири, кілки, залізні лопати (Коцюб., II, 1955, 86); Готувала [медсестра] інструменти для чергової операції (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 9); За останні роки стали краще удобрювати землю, готувати насіння і доглядати за посівами (Колг. Укр., 4, 1958, 24); // Навчати з якою-небудь метою, давати необхідні знання; підготовляти. Мене готували до інституту, а брата до корпусу (Мирний, IV, 1955, 334); У місті [Львові] десятки робітничих шкіл, технічних училищ, різні фахові курси готують кадри робітників (Рад. Укр., 15.1 1959, 4).

◊ Готува́ти грунт див. грунт.

2. перех. Працювати, розробляючи що-небудь, здійснюючи якесь завдання. Хлопці думають, що це я доповідь їм готую, і ходять навшпиньки (Ю Янов., І, 1954, 60); Інженер-іригатор готував плани нових прочисток ариків, використання забутих заурів (Ле, Міжгір’я, 1953, 28); // Виготовляти що-небудь. — А тамкамінь обробляютьточать, пиляють, вистругують з нього всякі виробки; а там з глини посуд готують (Мирний, IV, 1955, 330); Дослідник готує його [добриво] так, наче першокласний куховар якусь заморську підливу (Донч., VI, 1957, 17).

3. перех. і без додатка. Варити, приготовляти їжу; куховарити. Почала я готувати снідання, а черниця за мною у комору, пшона одміряє у глечик, одсипає муки у миску, сметани у полумисок (Вовчок, 1, 1955, 253); Дмитро охоче працює з дідом, охоче переймає його науку і з задоволенням їсть усякі чудернацьки приправлені страви, які готує старий (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 269); Смачно готувала Марія, але страва та була Ларисі гіркішою від полину (Руд., Остання шабля, 1959, 321).

4. перех. Заготовляти що-небудь для дальшого використання, робити запас чогось. То-то і є! поки чоловік у добрі та у щасті, так він дума, що вже йому і усе так буде, і не журиться ні об чім, і не готує собі нічого (Кв.-Осн., II, 1956, 137); — Готуй лишень посаг та рушники: хутко й свататимуть! (Вовчок, І, 1955, 66).

5. перех. Збиратися зробити що-небудь, замишляти щось. [Кушнірук:] А вчора чоловік із двору хвалився нашим хлопцям, що пані Люба із сином готують на нас облаву (Вас., III, 1960, 409); Що там робиться в тих загадкових бетонованих черевах? Що роблять там гарнізони, що планують, що готують? (Гончар, III, 1959, 37).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 149.

вгору