ГОСТРИ́ТИСЯ, го́стриться, недок. Пас. до гостри́ти. Десь гостриться, кричачи, ніж на бруску (Дн. Чайка, Тв., 1960, 191).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 145.