ГОРЯ́НИН, а, ч. Житель гір; горець. За вечерею.. зібрались: дочка бургомістра, її жених — офіцер прикордонної вахти, лісничий, ще якийсь горянин (Моє життя в мист., 1955, 160); Едельвейс — рідкісна рослина. Вона охороняється законом, а серед горян вважається символом мужності і кохання (Знання.., 7, 1966, 17).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 139.