ГОРТА́ННО, присл., розм. Гортанним голосом. Хлопець в одну мить зблід, очі загорілись радісно, і він закричав щось по-своєму, гортанно, ніби по-пташиному, і в одну мить кинувся вперед (Збан., Єдина, 1959, 243).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 138.