Про УКРЛІТ.ORG

городянський

ГОРОДЯ́НСЬКИЙ, а, е, заст. Прикм. до го́род 1. Ось з-за гори заблищав на сонці хрест городянської церкви (Мирний, III, 1954, 116); // Власт. городу (у 1 знач.). Пріська після лихої городянської долі верталася на село (Л. Янов., 1, 1959, 294).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 137.

вгору