Про УКРЛІТ.ORG

гороб'я

ГОРОБ’Я́, я́ти, с., розм. Те саме, що горобеня́. Так цвірчить і стриба горобець перед котом, що вловив гороб’я і.. покручує довгим хвостом та висвічує хижо очима (Мирний, IV, 1955, 300); Поливали грядки.. Малечахто з чим: з кухликом, з мисочкою. Набере,гороб’яті напитися саме,а несе бережно, щоб не схлюпнути ж (Головко, І, 1957, 182).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 135.

вгору