ГОРДУВА́ТИЙ, а, е. Трохи гордий. Вона.. смуглява, рум’яна, як промінь вечірній, очі огневі, та тільки гордувата (Вовчок, VI, 1956, 293).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 128.