ГОРБА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, недок., перех., рідко. Те саме, що го́рбити. Алієв горбатить гострі кістляві плечі (Донч., II, 1956, 197).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 125.