ГОМІЛКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до гомі́лка. Осколок бомби перебив обидві гомілкові кістки правої ноги і сам глибоко засів у м’язах (Кучер, Голод, 1961, 117).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 121.